Про святу Хрещенську воду

Про те, що Хрещенська вода – особлива, свята, знають майже всі. Але в чому саме її сила, звідки вона береться і як з нею поводитися, знає не кожен, і це викликає марновірство та забобони.

У свято Хрещення Господнього в усіх православних церквах здійснюється Велике освячення води (таку воду ще називають Велика Агіасма, тобто Велика Святиня). Взагалі освячення води буває мале і велике. Велике здійснюється лише на свято Богоявлення, а мале – на кожному водосвятному молебні впродовж року.

«Освячена вода, - як писав святитель Димитрій Херсонський, - має силу освячувати душі та тіла всіх, хто нею користується». Вона, якщо приймати її з вірою та молитвою, лікує наші тілесні недуги. Преподобний Серафім Саровський після сповіді паломників завжди давав їм випити з чаші святої Хрещенської води.

Одніим з найпоширеніших забобонів є думка про нібито різницю між водою, яку освячують ввечері 18 січня (напередодні дня свята), і тією, яку освячують 19 січня (в самий день свята). І та, і та вода – є однаково Хрещенською водою і між ними немає жодної різниці. При її освяченні і ввечері, і вранці  промовляються одні й ті самі молитви, більше того, вона освячується у зв’язку з одним і тим самим святом, оскільки свято Богоявлення починають молитовно відзначати вже ввечері. Звичайно, вода, яку було освячено ввечері, і вода, яку було освячено вранці, є однаково Великою Агіасмою.

Оскільки така вода є Великою Святинею, до якої доторкнулася благодать Божа, то і приймати її, і відноситися до неї потрібно відповідно, із благоговінням. Так зазвичай її вживають натщесерце, у невеликій кількості, можна з часткою просфори, щоб отримати від Господа «силу в підкріплення здоров’я, зцілення від хвороб, прогнання демонів та відвернення наступів ворожої сили (тобто лихих думок, злих почуттів, гріховних звичок)». За негайної потреби святу воду можна споживати в будь-який час доби і не натщесерце.

При вживанні святої води, як правило, читають молитву: «Господи, Боже мій, хай буде дар Твій святий – свята Твоя просфора та свята Твоя вода – в залишення гріхів моїх, в просвітлення мого розуму, в укріплення душевних та тілесних сил моїх, у здоров’я душі та тілу моєму, в підкорення страстей та немощей моїх, за безмежним милосердям Твоїм, по молитвах Пречистої Твоєї Матері та всіх святих Твоїх. Амінь.»

Зберігати святу воду слід в окремому місці, краще поруч з домашнім іконостасом. Зазвичай при благоговійному ставленні свята вода не псується роками. Якщо ж вода зіпсувалася, її потрібно вилити в якесь місце, що не буде осквернятися, наприклад, в проточну ріку або у лісі під дерево.

Якщо святої води замало, до неї можна додати простої води. В такому разі вся вода стане освяченою, Агіасмою. Навіть краплина Хрещенської води беззаперечно освячує воду у ємності будь-якого розміру.

Однією з традицій на свято Богоявлення є занурювання в воду на ставі чи річці, де відбувалося освячення води. Слід пам’ятати, що ця традиція не є заміною Таїнству сповіді і не надає очищення від гріхів. Однак, звичайно, є благочестивою, і укріплює духом і тілом тих християн, хто зі смиренням та благоговінням підходить до благодатної купелі.

Прес-служба Макарівського благочиння