Парафія Преподобної Параскеви Сербської

Інформація про храми	При парафії наразі діють два храми: маленький (розташований у переданому громаді та перебудованому під церкву приміщенні); новий домовий храм (в процесі розбудови). Також, на території приватного підприємства, де виготовляються ікони, його співробітниками збудовано каплицю на честь ікони Божої Матері «Призри на Смирення».
Фото маленького храму
Фото нового храму
Престольне свято	27 жовтня
Святині	Частка мощів преподобного Пимена Печерського Частка мощів преподобного Агапіта, безмездного лікаря Печерського Частка мощів рівноапостольної Фекли
Розклад служб	Молитва в храмі відбувається щодня. Щосуботи та напередодні святкових днів відправляється вечірнє богослужіння. Після нього – канони до Святого Причастя і вечірні молитви, бажаючі можуть підійти до сповіді. Щонеділі (крім останньої неділі кожного місяця) та в святкові дні звершується свята Божествена Літургія. В такі дні: 07:00 - початок ранішніх молитов, потім здійснюється Полунощниця та правило до Святого Причастя, під час якого можна підійти до сповіді. 08:00 - Третій і Шостий Часи. 08:30 - початок святої Божественної Літургії. По завершенні Літургії – заупокійна Літія або Панахида.   У дні, коли не відправляється Літургія, звершуються: з 07:00 - ранішнє правило (утрєні молитви, полунощниця, Акафіст Іісусу Сладчайшому або Божій Матері) з 19:00 - вечірнє правило (повечір'я з читанням канонів, молитви на сон грядущим) Кожної неділі після полунощниці – Акафіст Святій храму, преподобній Параскеві Сербській.
Підрозділи та проекти	При парафії Преподобної Параскеви Сербської діє духовно-просвітницький соціальний центр "Ковчег". Щороку з благословення священноначалія Української Православної Церкви у православному соціальному духовно-просвітницькому центрі «Ковчег» (с. Лишня) проводяться міжнародні Київські літні богословські інститути (КЛБІ). Створено вчену раду «Ковчегу». Тут також проходять навчальні поселення-табори Вищих богословсько-педагогічних курсів ім. св. рівноапостольного князя Володимира (Всеукраїнського православного педагогічного товариства) Cпільно з Київською дитячою школою мистецтв №2 ім. М.І. Веритівського організовуються Дитячі музичні декади. Щороку у жовтні відбувається Міжнародний фестиваль православних духовних кантів «Параскева». При парафії видається газета "Параскева". Діє сторінка  «Ковчег» на сайті Центру св. Климента (http://www.clement.kiev.ua/ru/node/517) та живий журнал парафії Параскеви Сербської (http://paraskeva-s.livejournal.com/). Після звершення богослужінь проводяться лекції для дорослих з закону Божого. Кожної неділі після Євангельських читань на Божественній Літургії проводяться тематичні духовні бесіди для дітей. Після Причастя розпочинається недільна школа, орієнтована на дітей та юнацтво. Бажаючі можуть ознайомитися з багатою спадщиною православних народних піснеспівів (духовних кантів). Звертатися до Керусенко Софії Панасівни, старости храму Преподобної Параскеви Сербської с. Лишня. В духовному центрі "Ковчег" працюють православні бібліотека, в якій налічується близько 3000 книг, та відеотека, яка налічує більше 500 відеокасет та DVD-дисків. Матеріали розраховані на найрізноманітніший рівень читача та глядача: для дітей, дорослих та підлітків. Звертатися до Лідії Мостицької, бібліотекаря парафії. Тел. +38 (096) 335-9381; +38 (050) 648-1940. Діє служба соціально-психологічної підтримки. Координатор - Дерев'янко Ксенія, +38 (050) 014-9636. Лікар духовного центру "Ковчег" - Серчук Олексій, +38 (050) 315-8532.
Настоятель	архімандрит Філарет (Єгоров)
Клірики парафії	Диякон Марк Серчук
Факс парафії	+38 045 786 02 75
Адреса	вул. Київська, храм Преподобної Параскеви Сербської с. Лишня, Макарівський р-н, Київська обл., 08063
Мапа проїзду	Просмотреть Храм Преподобної Параскеви Сербської на карте большего размера
Як дістатися з Києва громадським транспортом	Автобуси та маршрутки ходять: з метро "Житомирська" (неподалік від магазину "Каштан", на вуглу біля лікарні) через кожні 20 хвилин з автостанції "Дачна" (немає постійного графіку, потрібно телефонувати або питати на місці) з метро "Нивки" (графік уточнюється)

 

Інформація про кліриків парафії

 

Архімандрит Філарет (Єгоров)

 

Дата народження	03.09.1974
Тезоіменитство	10 вересня
Ієрейська хіротонія	10.11.1996
Обіймані посади, виконуваний послух	Настоятель парафії Преподобної Параскеви Сербської сіл Лишня та Осикове Настоятель парафії на честь ікони Божої Матері "Всецариця" с. Осикове Настоятель Хрестовоздвиженського храму с. Мостище Депутат Макарівської районної ради Голова постійно діючої комісії з благодійництва Макарівської районної ради Голова комісії з благодійництва Макарівського благочиння Керівник прес-служби та видавничого відділу Макарівського благочиння

Диякон Марк Серчук

Дата народження
Тезоіменитство
Дияконська хіротонія	12.04.2012
Обіймані посади, виконуваний послух	Диякон храму Преподобної Параскеви Сербської сіл Лишня та Осикове, парафії на честь ікони Божої Матері "Всецариця" с. Осикове, храму Воздвиження Хреста Господнього с. Мостище.

 

---

 

Житіє Преподобної Параскеви Сербської

 

Свята Параскева народилася в Сербії, в селищі Епіват, у благочестивій родині. Мирське ім’я Параскеви було Петка. У Петці-Параскеві рано відкрилося полум’яне бажання жити для Господа. Якось слова Євангелія: «Хто хоче йти за Мною, нехай відречеться себе самого» (Мк 8:34), які дівчина почула в храмі, як стріла пройняли її серце, і при виході вона віддала своє багате плаття бідняку, вимінявши його на лахміття. Через якийсь час Параскева знову віддала власний одяг жебрачці і потім не один раз повторювала те саме. Її сварили за це, та вона відповідала, що інакше не може жити.

По смерті батьків Параскева стала проводити життя, сповнене скорбот та злигоднів. Полум’яніючи Божественним бажанням жити для Господа, вона не бажала довго перебувати в суєтному світі.  Прагнучи полишити все мирське, Параскева спершу відвідала Царгород та обійшла його святі місця. Тут, за порадами ревних подвижників, вона оселилася в передмісті при усамітненому храмі Покрова Богородиці, де провела в молитвах, пості та сльозах п’ять років. А тоді, виконуючи своє давнє бажання, вирушила до Палестини. Вклонившись святим місцям, освяченим життям Спасителя, вона залишилася в Йорданській пустелі, де жила рівноангельським життям. За прикладом пророка Ілії та Іоанна Хрестителя, Параскева вживала в їжу лише пустельні злаки. Потерпаючи то від спеки, то від холоду, вона звертала свій погляд лише до Єдиного Бога, Який може спасти смиренних серцем від «легкодухості та бурі» (Пс 54:9).

Коли Преподобна Параскева перебувала так в пустелі, лукавий ворог позаздрив її чеснотам й спробував мріяннями та примарами настрашити її. Але добра Христова наречена Параскева за Божої помочі, - знаменням Святого Хреста Його, - відганяла ворогів та розривала, ніби павутиння, всі підступи диявола. Оберігаючи свою душу від гріха та осквернення, вона стала церквою Живого Бога.

Якось вночі Параскева, після довгого вже перебування в пустелі, простягаючи руки до Неба, за звичаєм стояла на молитві. Зненацька в образі пресвітлого юнака вона побачила Ангела Божого, який, підійшовши до неї, сказав:

-                    Залиш пустелю та повернись до своєї вітчизни, бо там належить тобі залишити тіло на землі, а душею перейти до Господа.

Преподобна зрозуміла, що у видінні виявляється Боже повеління; вона раділа тому, що близький час її преставлення, та їй було шкода розставатися з пустельним усамітненням. Однак, підкорившись волі небесній, Преподобна залишила пустелю та вирушила на батьківщину.

Прибувши до царського Константинополя, вона відвідала храм Премудрості Божої, побувала також у Влахернській церкві і, вклонившись перед чудотворною іконою Богоматері, пішла у вітчизну в Епіват, де прожила якийсь час, не змінюючи свого звичного пустельного подвигу – посту та молитов. Коли ж настав час її відходу до Бога, Параскева помолилася старанно про саму себе та про весь світ і під час молитви передала Богові свою блаженну душу. Тіло її віруючі люди поховали за християнським звичаєм, але не на загальному кладовищі, а як тіло мандрівниці, яка нікому не сказала, звідки вона.

Бог, Який забажав прославити Свою угодницю, через багато років відкрив її мощі за таких обставин. Поблизу того місця, де була похована Преподобна, на стовпі звершував подвиг мовчання деякий стовпник. Трапилося так, що в той час хвилі викинули на берег тіло якогось корабельника, який під час плавання захворів на тяжку хворобу й помер. Від його трупа почав іти такий задушливий сморід, що навіть стовпник був змушений зійти зі стовпа. Він наказав викопати глибоку яму та закопати в ній труп.

Коли робочі копали яму, то, за Божественним розсудом, знайшли в землі нетлінне тіло й сильно здивувались, але оскільки вони були люди недосвідчені, то не звернули на це уваги і так міркували між собою:

-                    Якби це тіло було святе, то Бог відкрив би його через якісь чудеса.

З такими думками вони знову засипали нетлінне тіло землею, кинувши туди й смердячий труп, а тоді пішли додому. Коли ж настала ніч, один з них, дехто Георгій, чоловік благочестивий, молився Богу в своєму домі. Заснувши під ранок, він побачив уві сні царицю, яка сиділа на пресвітлому престолі, а коло неї багато світлих воїнів. Охоплений страхом, не в силах споглядати царські велич та славу, Георгій впав на землю. Тоді один зі світлих воїнів, взявши Георгія за руку, підняв його й сказав:

-                    Георгію! Навіщо ви так зневажили тіло Преподобної Параскеви й разом з ним поховали смердячий труп? Негайно візьміть тіло Преподобної та покладіть його в гідному місці, бо захотів Бог прославити на землі рабу Свою.

 

Так само й світла цариця сказала йому:

-                    Поспіши вийняти мої мощі та покласти їх в гідному місці, бо я не можу більше терпіти смороду від того трупа. Бо я людина, і вітчизна моя Єпіват, де й ви нині живете.

Тієї ж ночі було таке саме видіння і одній благочестивій жінці на ім’я Євфимія. Зранку вони обидва розказали всім про те, що бачили. Почувши це, благочестивий народ вирушив з запаленими свічками до мощей Преподобної Параскеви і, благоговійно вийнявши їх із землі, радів ніби коштовному скарбу. Святі мощі були урочисто покладені в церкві святих та всехвальних Апостолів Петра й Павла, в селищі Єпіват, де, за молитвами святої Параскеви, від них подавалися численні зцілення хворим: сліпі прозрівали, кульгаві починали ходити та всі недужі й біснуваті ставали здоровими.

У 1238 р., за дорученням царя Болгарського й Сербського, блаженний Марк, тоді митрополит Переяслава Болгарського, з багатьма єпископами та священиками переніс чесні мощі до престольного міста Болгарської землі – Тернова (нині – Тирново). Там вони були з почестями покладені у придворній церкві, де, нетлінно спочиваючи, розточували різноманітні зцілення всім, хто притікав до них з вірою.

Через значний час після того, у ХІVст.., мусульмани поступово завоювали всю Візантійську імперію, а разом з нею підкорили й царства Болгарське та Сербське. Коли султан Баязет взяв болгарське місто Тернов, святі мощі Параскеви були перенесені до Валахії. Коли ж турки завоювали і Валахію, у 1396 р., завдяки клопотанню Сербської цариці Мілиці перед султаном святі мощі були перенесені в Сербію до Белграда.

У 1521 р. султан Сулейман ІІ, взявши Белград, викрав також і мощі Преподобної Параскеви; привізши їх згодом до Константинополя, він поставив їх у своїх палатах. Але цей дорогоцінний скарб не загубився й тут, бо численні чудеса від мощей Преподобної сприяли прославленню її не лише серед християн, але навіть серед мусульман. Останні, збентежені цією обставиною, злякавшись, як би віра в чудодійну силу мощей Параскеви не розповсюдилася ще ширше, - а більше через старання та клопотання християн, - передали ці мощі константинопольським християнам; ті з честю поклали їх в патріаршій церкві.

У 1641 р. благочестивий Василій Лупул, воєвода та господар Молдавський, отримавши звістку про те, що в Константинопольській патріаршій церкві знаходяться мощі святої Параскеви, ревно бажав, щоб вони були перенесені звідти з честю до його славної землі. Його бажанню благоволів Господь, Який прославляє Себе у Своїх святих; Він забажав і в Молдавії прославити Преподобну Параскеву. Тоді Константинопольський патріарх Парфеній, за згодою всього свого Освященного Собору та інших патріархів, відправив чесні мощі прп. Параскеви благочестивому господарю, воєводі Василію, у першопрестольне місто Ясси. Тут у храмі Трьох Святителів з великими почестями й на радість жителів всієї Молдавії святі мощі були покладені у 1642 р. після Різдва Христового.

 

Тропар

Акафіст